бандур

1. Рідкісний варіант написання слова “бандур” як назви українського народного музичного інструменту, що є синонімом до “бандура”.

2. Прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча Богдана-Ігоря Антонича (справжнє прізвище — Антонич-Бандур).

Приклади:

Приклад 1:
— хоч би й що там інакше плескали, надриваючи писки від вух до вух, різні говорії на зразок Юрка Олійника чи Миросі Казан, що з Остапом Чернецьким учащала на проби до Безручкового підвалу- майстерні для бандур, де фанатичний Грицько Саламаха навчав ледачих смаркачів і перестарків-дівуль не лише гри, а й уміння самому виготовити бандуру, — а Мирося, падкуючи перед Юліяном Кописткою, тоді ще не втратила надії, що дорога до Юліянового задротованого серця лежить виключно через бандуру, яку Мирося зі мстивою насолодою потрощила на цурпалки того ж дня, як довідалася, що, попри її жертвенні старання, — скільки здоров’я, витримки й часу коштувала їй та анатемська бандура! — Юліян заручився, а за тиждень, — подумати лише, за тиждень!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”