опир

1. У фізиці — сила, що діє на тіло з боку іншого тіла або середовища і перешкоджає його руху або деформації; опір.

2. У техніці — властивість матеріалу або елемента електричного кола перешкоджати проходженню електричного струму; електричний опір.

3. У переносному значенні — активна дія або стан протистояння чомусь, спротив.

Приклади:

Приклад 1:
Думає вона собі, що цей хлопець, як опир, витягнув в себе всю її жіночу честь і ще всю мою кров витягне. * * * — Як же ж то буде, як чоловік встане, тото буде ці довгі кіски обмотувати коло своїх рук, тото буде волочити моє біле тіло попід лави та попід сішки.
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”