рільництво

Галузь сільського господарства, що займається обробітком землі та вирощуванням польових сільськогосподарських культур (зернових, технічних, кормових тощо).

Система прийомів і методів обробітку ґрунту та вирощування сільськогосподарських рослин на орних землях.

Приклади:

Приклад 1:
У Ведійську добу населення Північної Індії вже розвивало плужне землеробство, проте в багатьох регіонах, особливо в гористій місцевості, де було важко чи взагалі неможливо розбивати тераси, широко використовувалося примітивне вирубно-вогневе рільництво (ліс і чагарник вирубували, спалювали і в попіл висівали зерно). В такому разі землю спушували звичайною мотикою, а то й палицею- копалкою (тхомба), якою, до речі, індійські селяни в найглухіших місцевостях копирсають землю досі .
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
 Бронзові знаряддя праці і зброї;  Кочове скотарство, поливне рільництво, писемність;  Рабовласницькі держави. Залізна доба (I тисячоліття до н.
— Тютюнник Григорій, “Вир”