Рісши — дієприкметник минулого часу пасивного стану від дієслова “рости”, уживаний у давніх текстах, зокрема в українській мові XVI–XVIII століть, а також у фразеологізмі “рісши вгору” (тобто “зростаючи”, “збільшуючись”).
У сучасній мові вважається застарілою формою, яка іноді використовується як стилізація або в поетичній мові для надання архаїчного забарвлення.