1. Який став онімілим, тобто втратив здатність говорити, німий.
2. Який виражає німоту, заціпеніння від сильних почуттів (здивування, жаху тощо); занімілий.
Словник Української
Буква
1. Який став онімілим, тобто втратив здатність говорити, німий.
2. Який виражає німоту, заціпеніння від сильних почуттів (здивування, жаху тощо); занімілий.