омега

1. Назва останньої літери грецького алфавіту (Ω, ω).

2. У переносному значенні: кінець, завершення чогось (зазвичай у зворотах на кшталт “Альфа і Омега” — початок і кінець).

3. Позначення найменшого елемента в послідовності або найнижчого рівня в якій-небудь ієрархії (наприклад, омега-самець у зоології).

4. У хімії: символ (ω) для позначення масової частки розчиненої речовини.

5. У фізиці: позначення кутової швидкості або омічного опору.

6. У біології та медицині: складова назви деяких жирних кислот (наприклад, омега-3), що вказують на положення останнього подвійного зв’язку в молекулі.

Приклади:

Приклад 1:
Или безумнаго того книжника дал бы нам по самой справедливости титуля-цію, кои слова и письмена в 15 аршин разумѣть и читать может, а тое ж алфа или омега, на маленкой бумажки или на ногтѣ написанное, совсѣм ему непонятно? Конечно, назвал бы нас тою [вѣдмоюі, которая знает, какое кушанье в чужих горшках кипит, а .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”