1. Стан, коли населення розподілено по території з приблизно однаковою щільністю, без значних контрастів між густо- та малозаселеними районами.
2. (У демографії та соціальній географії) Теоретична концепція або бажаний стан рівномірного просторового розміщення населення в межах певної країни, регіону чи іншої територіальної одиниці.