1. Стан, коли всі люди, соціальні групи, держави тощо мають однакові права та можливості в суспільстві, перед законом або в міжнародних відносинах; відсутність обмежень або привілеїв за ознаками статі, раси, національності, віросповідання тощо.
2. Принцип, що закріплює такий стан як норму суспільного життя та правової системи.