окультурювання

1. Процес надання чомусь культурної форми, впорядкування, вдосконалення; перетворення природного об’єкта (наприклад, землі, рослини) на об’єкт культури шляхом цілеспрямованої людської діяльності.

2. У переносному значенні — процес виховання, розвитку духовних якостей, підвищення загального рівня культури людини чи групи людей.

Приклади вживання слова

окультурювання

Приклад 1:
Такі особливості дерново-підзолистих ґрунтів спричиняють низь ку продуктивність цих ґрунтів, що робить актуальними дослідження щодо їх окультурювання. Одним із способів окультурювання дерново -підзолистих ґрунтів легкого гранулометричного складу є застосування структурних меліорантів для поліпшення їх властивостей, у тому числі й показників водного режиму.
— Тютюнник Григорій, “Вир”