розтруска

1. Рідкісна українська прізвищна форма, що походить від діалектного дієслова “розтрусити” або “розтрускувати” (розсипати, розкидати).

2. В історичних джерелах та народній творчості може вживатися як прізвисько або прізвище персонажа, часто з іронічним відтінком, що вказує на розтратника, марнотратника або легковажну, непостійну людину.