1. Від дієслова “розтрясати”. Піддаватися інтенсивному трясінню, посиленому руху зі струсом; розхитуватися, розгойдуватися з великою амплітудою.
2. Розмовне. Про транспортний засіб: їхати по нерівній дорозі, сильно трясучись; також про людей у такому транспорті.
3. Переносне значення, розмовне. Втрачати внутрішню стійкість, рівновагу; приходити у стан хвилювання, тривоги або розгубленості.