обточування

1. Дія за значенням дієслова “обточувати”; процес обробки поверхні деталі шляхом зняття зайвого шару матеріалу (зазвичай на верстаті) для надання їй потрібної форми, розмірів чи гладкості.

2. Результат такої дії; оброблена, обточена поверхня деталі або сама деталь після такої обробки.

Приклади:

Приклад 1:
Ці черепочки ще були найкращими інструментами для обточування цвяшків та дроту, — вузенька площина розламу заступала собою найкращі бруси та напильники. Лежачи біля схрещення рур горілиць і працюючи зубною щіточкою, Андрій мав зв’язок з усіма камерами своєї сторони.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”