1. (у медицині) Пов’язаний з обтурацією, що стосується закупорки або закриття просвіту порожнистого органа (судини, кишки, бронха тощо).
2. (у техніці) Призначений для закупорювання, закриття отвору або каналу; заглушальний, закупорювальний.
Словник Української
Буква
1. (у медицині) Пов’язаний з обтурацією, що стосується закупорки або закриття просвіту порожнистого органа (судини, кишки, бронха тощо).
2. (у техніці) Призначений для закупорювання, закриття отвору або каналу; заглушальний, закупорювальний.