1. Обережно постукуючи, перевіряти стан, якість, порожнечі чи наявність чогось у чомусь (наприклад, обстукувати груди пацієнта, стіну, колесо).
2. Оббивати, покривати поверхню чогось ударами, створюючи тиснення, рельєф або зміцнюючи матеріал (наприклад, обстукувати молотком мідне дно казана).
3. Перен., розм. Обережно, непрямими запитами або натяками з’ясовувати, вивідувати щось у когось (наприклад, обстукувати співрозмовника щодо його намірів).