Процес втрати рідини, вологи поверхнею чогось, що призводить до утворення сухих ділянок, часто зі зміною структури або появи тріщин.
У медицині — патологічний стан шкіри або слизових оболонок, що характеризується їх надмірним висиханням, лущенням, втратою еластичності.
У техніці та побуті — явище повільного випаровування вологи з матеріалів (наприклад, бетону, дерева, ґрунту) після зволоження, що є етапом їхнього твердіння або повернення до нормального стану.