орлюк

1. Молода орлиця; орленя, молодий орел.

2. (переносне) Про людину сміливу, гордовиту, з гострим поглядом; про особу з гордим, орлиним виглядом.

3. (діалектне) Рослина родини айстрових з жовтими квітками, яка росте на степах і в сухих місцях; золотоцвіт.

Приклади:

Приклад 1:
На межі дзвонив плуг; тоді Павло припиняв коні і повертав своє лице до степу: — Які лани держала сама: од залізниць до Дніпра — ліси, озера, луги… Мабуть, шматок сподниці дала б скурити, не то письма, аби не орав цієї десятини Василь Орлюк?!. Старий висмикав істик, прочищав плуга: — А тепер скрізь кротами поліз по степу мужик — наш степ, брешуть!
— Невідомий автор, “032 Golova Khodi Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”