1. Властивість або стан того, що може бути розв’язане, вирішене; можливість знайти рішення, відповідь або вихід із ситуації.
2. У математиці, логіці та теорії систем — властивість задачі, рівняння, теореми або проблеми мати рішення, яке може бути знайдене за допомогою певних методів або алгоритмів.