розбуритися

1. (про людину) Втратити самовладання, розлютитися, розгніватися; стати буйним, нестримним.

2. (переносно, про стихію, явища природи) Розігратися, розлютитися, набрати сили (про бурю, вітер, заметіль тощо).

Приклади:

Відсутні