1. Множина від слова “вія” — довгі, густі волоски по краю повік у людини та деяких тварин, що захищають очі від пилу, поту та інших дрібних частинок.
2. (переносне значення) Поетичний образ для позначення чогось дуже тонкого, ніжного, схожого на вії (наприклад, вії трави, вії інею).
3. (застаріле, діалектне) Віття, гілля дерев, особливо тонкі, гнучкі кінці гілок; війка.