1. Жінка, яка віщує майбутнє, пророкує щось; пророчиця, провидиця.
2. Уживається як власна назва, ім’я персонажа в художніх творах, міфології тощо.
віщателька
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови