віхало

1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає територією Волинської області.

2. (рідко) Те саме, що віхть — пучок соломи, лозини, мочала тощо, який використовується для обмазування (побілки) стін, пічок або як тимчасовий затирач (гребок).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |