1. Полотно з міцної тканини (спочатку з паруснини, тепер часто з синтетичних матеріалів), що кріпиться на щоглі, реї або спеціальній рамі судна для перетворення енергії вітру на рушійну силу.
2. Судно, оснащене вітрилами (уживається переважно у множині — “вітрила”).
3. Техн. Широкий лист, пластина або поверхня, що виконує функцію, аналогічну морському вітрилу, наприклад, для захоплення вітру у вітряку, вітрогенераторі або як частина спортивного інвентарю (вітрильні сани, вітродвигун).
4. Перен., поет. Символ плавання, подорожі, шляху або чогось, що нагадує за формою розпущене вітрило (наприклад, “вітрила зірок”, “вітрила туману”).