віночок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вінок”: невеликий вінок, часто виготовлений з квітів, листя або гілочок, який носять на голові як прикрасу або використовують у ритуальних, обрядових цілях.

2. Народна назва сузір’я Плеяд у Чумацькому Шляху, що нагадує за формою невеликий вінок.

3. У ботаніці — частина квітки, сукупність пелюсток, що оточує репродуктивні органи; те саме, що віночок квітки.

4. У техніці та ремеслах — невеликий кільцеподібний елемент, деталь або прикраса, що має форму вінка.

Приклади вживання

Приклад 1:
Звечора і зрана самоцвітні шати буду приношати, і віночок плести, і в таночок вести, і на крилах нести на моря багряні, де багате сонце золото ховає в таємну глибінь. Потім ми заглянем до зорі в віконце, зірка-пряха вділить срібне волоконце, будем гаптувати оксамитну тінь.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Частина мови: іменник (однина) |