віничок

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “вінок” — невеликий вінок, часто використовується для позначення маленького або витонченого вінка з квітів, листя, гілочок тощо.

2. У народній архітектурі та будівництві — декоративний елемент у вигляді невеликого вінка, часто з різьблених дощечок, який прикрашає верхню частину (завершення) стовпа, колони або причілкову балку.

3. У техніці та ремеслах — кільцеподібна деталь, ободок, невелике кільце, що слугує для з’єднання, кріплення або декорування чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
— То візьми віничок, покропи землю та й підмети хату. Мама не годна нахилитися, бо дуже болить усередині.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |