1. Той, хто виготовляє або продає ві́ни (віники, мітелки).
2. Заст. Той, хто займається віникомантією (ворожінням за допомогою віника).
3. Рідкісне. Той, хто носить віник як символ професії чи ремесла.
віничник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |