вільнодумство

Вільнодумство — це світогляд, що ґрунтується на незалежному, критичному мисленні, відкиданні авторитарних догм та вільному від релігійних, ідеологічних чи соціальних забобонів осмисленні дійсності.

Вільнодумство — це суспільно-філософська течія, що виступає за свободу розуму та совісті, за право особистості на власні переконання, які часто суперечать офіційній релігії або панівній ідеології.

Вільнодумство — це поведінка або висловлювання людини, яка демонструє незалежність думки, вільність від шаблонів і сміливість у критиці загальноприйнятих норм.

Приклади вживання

Приклад 1:
Позбавлені маєтків вельможі і позбавлені сану духівники, мандрівні жебраки, що знаються на хіроманти, хіротонії та хірургії, співочі сліпці, що взяли на себе місію і трубадурів, і хронікерів, утеклі селяни, позацехові партачі, спудеї, відраховані за вільнодумство і содомію, лицарі з підозрілими генеалогіями і безсумнівними геніталіями, реєстрові картярі й шарлатани, єзуїтські проповідники, чорношкірі акробати, невизнані королі неіснуючих держав, учені пройдисвіти, шукачі філософського каменя, продавці повітря, послідовники цвіту папороті, деґустатори солі таємних знань, шинкарі, обізнані в халдейських грамотах, діти першого причастя, свідки другого пришестя, адепти третьої ночі, адвентисти четвертого дня, мочеморди, соціяни, аріяни, растафаріяни, тринітарм, антитринітарії, проте перш усього — вільні коханці й козаки, джигунство й богунство, пияцтво і рубацтво, ангели степу… ПЕРВЕРЗІЯ 214 Наші карнавали зберегли для нас виразні персонали декот­ рих із переліченого ряду. Наприклад, сюзерен Карпат і Дунаю князь Ярослав Осьминіг, прозваний так за свою всепроник- ливість і всюдисутність.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |