вільнодумність

1. Властивість або якість людини, що характеризується незалежністю мислення, критичним ставленням до авторитетів, звичаїв, релігійних або політичних догм та сміливістю у висловлюванні власних переконань.

2. Історично — світоглядна позиція, поширена в Європі XVII–XVIII століть, що заперечувала релігійну ортодоксію та обмеження розуму церковними догмами, відстоювала право на раціональне, незалежне мислення у всіх сферах життя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |