1. Чоловік, наділений, за народними уявленнями, надприродними знаннями та здібностями; чаклун, знахар, ворожбит.
2. Переносно: дуже мудра, прониклива людина, яка бачить або передбачає те, що недоступне іншим.
відун
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |