потенціометрія

[potɛnt͡siomɛtrijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Фізико-хімічний метод аналізу, заснований на вимірюванні різниці електричних потенціалів (електрорушійної сили) між двома електродами в розчині, що дозволяє визначати концентрацію речовини, вивчати перебіг хімічних реакцій або встановлювати точку еквівалентності при титруванні.

  2. У техніці — спосіб вимірювання електричної напруги, ЕРС або інших електричних величин методом порівняння з відомою еталонною напругою за допомогою потенціометра як вимірювального приладу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. потенціометрія, р. потенціометрії, д. потенціометрії, з. потенціометрію, о. потенціометрією, м. потенціометрії, к. потенціометріє

Більше записів