1. Дія за значенням дієслова “відторгати” або “відторгнути”; насильницьке відокремлення, відрив, відчленування частини території, майна тощо.
2. У медицині: відторгання, відокремлення віджилих, некротизованих тканин організму (наприклад, струпа від рани).
3. Переносно: різке внутрішнє неприйняття, відчуття глибокої неприязні, психологічна несприйнятливість до когось або чогось.