відсторонення

1. Дія за значенням дієслова “відстороняти” або “відсторонити”; усунення когось, чогось від участі в чому-небудь, позбавлення можливості брати участь у чомусь, виконувати обов’язки (наприклад, від посади).

2. Стан того, хто відсторонений; тимчасове усунення від виконання службових обов’язків, повноважень, участі у діяльності як запобіжний захід або санкція.

Приклади вживання

Приклад 1:
Якесь щасливе відчуття усамітнення й тимчасового відсторонення від людей, які, проте, дуже близько. Тому так подобається мені навіяний осіннім перебуванням у напівпорожньому Будинку творчости настроєвий вірш Оксани Забужко: У цьому домі зимно.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |