А́ЇР, -у, чол. Багаторічна трав’яниста рослина родини аїрових з довгим гострим листям і кореневищем, що росте на болотах та по берегах водойм; лепеха звичайна (Acorus calamus). Кореневище аїру використовують у медицині та парфумерії.
аїр
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я дуже любила Болдину гору і краєвиди, що відкривалися з могили Коцюбинського — гайок Святе й заливні луки, де ріс аїр і мелодійно кумкали у невеликих болітцях жаби. Тепер цього немає — все щільно забудовано, і велетенські монструозні котеджі «нових українців» проковтнули пейзаж.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |