відро

1. Містка посудина з ручкою (звичайно циліндричної форми), призначена для перенесення рідин або сипучих речовин.

2. Одиниця вимірювання об’єму рідин і сипучих тіл, що дорівнює приблизно 10 літрам (стандартне відерце) або 12,3 літра (давнє відро).

3. Кількість рідини або сипкої речовини, що вміщується в такій посудині.

Приклади:

Приклад 1:
(спиняється і становить відро долі) А се ж яка?.. Гей, слухай, чи ти п’яна, чи, може, змерзла?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
– Значить і Дмит­рен­ка не пос­лу­ха­ли!..- лед­ве ви­мо­вив Шав­кун та, мов хто на йо­го відро хо­лод­ної во­ди ви­лив, опус­тив­ся на свов місце, підпер ру­кою го­ло­ву, за­тих. XXVIII Старе – та поновлене Випав удуш­ли­вий день са­ме се­ред га­ря­чої по­ри жнив.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
(<< back) 17 Забери відро (грецьк.). (<< back) 18 Кожна звірина після спарування нудьгує. — Тютюнник Григорій, "Вир"