відправляння

1. Дія за значенням дієслова «відправляти»; надсилання, пересилання когось або чогось до певного місця або призначення.

2. Процес або факт від’їзду, вирушення в дорогу (переважно про транспортний засіб або групу людей).

3. (у спеціальному контексті) Церковна служба, обряд, що відправляється за певним нагодом (наприклад, панахида).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |