відпал

1. (техн.) Процес нагрівання та повільного охолодження металевих виробів для зняття внутрішніх напружень, поліпшення структури або зменшення твердості; відпалювання.

2. (розм., перен.) Стан сильного втомлення, виснаження, апатії після перенапруження, стресу або захоплення чимось.

3. (діал.) Віддалена, глуха, безлюдна місцевість; глибинка, захолустя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |