1. (геол.) Процес руйнування та відокремлення частин гірських порід від масиву під впливом вивітрювання, сили тяжіння тощо; утворення осипів, обвалів.
2. (мед., заст.) Стан, коли частина тіла (наприклад, палець, кінцівка) втрачає життєздатність і відмирає внаслідок порушення кровопостачання, гангрени або важкої інфекції; некроз із наступним самовільним відділенням мертвих тканин.
3. (перен., рідк.) Втрата зв’язку, віддалення від чогось, вихід зі складу чогось; відокремлення.