Відмовотривкість — властивість технічних систем, пристроїв або програмного забезпечення зберігати працездатність та виконувати свої функції при виході з ладу окремих їхніх компонентів або частин.
Відмовотривкість — здатність організаційної структури, плану або процесу функціонувати та досягати поставлених цілей навіть за умови часткових збоїв або несприятливих змін у зовнішньому середовищі.