відлучка

1. Тимчасова відсутність когось на звичному місці (роботи, служби тощо), викликана потребою відлучитися кудись; відхід, відсутність.

2. (застаріле) Віддалення, відокремлення від чогось; відхід.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |