відлучення

1. Церковне покарання, яке полягає у виключенні віруючого зі складу церковної громади або у позбавленні священнослужителя права виконувати обряди та таїнства.

2. Медична процедура, спрямована на відокремлення, усунення або видалення чогось із організму (наприклад, відлучення жовчного міхура).

3. (Застаріле) Віддалення, відокремлення когось або чогось; стан ізоляції.

Приклади вживання

Приклад 1:
Збагнути це відлучення було важко, а то й неможливо. І звісно, вона аж ніяк не ставила його в один ряд із трагічною репресивною вакханалією, яка набирала обертів на початку 30-х років і породжувала фатальне знелюднення.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |