відкупниця

1. Жінка, яка займається відкупом — отриманням права на збір податків, мит або монопольну торгівлю певними товарами за певну плату державі.

2. Власниця або орендарка підприємства (наприклад, шинку, корчми), яка діяла на основі відкупного права.

3. У переносному значенні — жінка, яка викуповує, звільняє когось або щось з неволі, боргу, застави тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |