відерце

1. Зменшувальна форма до слова “відро”: невелике відро, невелика посудина циліндричної або конусоподібної форми з ручкою для перенесення рідини або сипких речовин.

2. Міра об’єму рідин або сипких тіл, що дорівнює об’єму такого посуду.

3. Розм. Про невелику кількість чого-небудь, що може вміститися в такий посуд.

Приклади вживання

Приклад 1:
В туапсинській «гостиниці» не було жодних умивальників, а був тільки таз та відерце, що стояло на подвір’ї, саме коло ґанку під фіговим деревом; там висіло й розколоте дзеркальце. Жіночої прислуги теж не було.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |