відділюваність

1. Властивість предмета, явища або ознаки, що полягає в можливості їх відокремлення, відділення від чогось іншого.

2. У філософії та логіці — характеристика поняття, яка означає, що його ознаки можуть існувати окремо від предмета мислення.

3. У мовознавстві — можливість відокремлення, виокремлення певного компонента (наприклад, морфеми, словосполучення) від інших частин мовної одиниці без втрати сенсу або граматичної цілісності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |