В’юнко — прислівник, що вживається в українській мові для позначення манерної, витонченої, але часто надмірно м’якої та звивистої, схожої на рухи в’юна, ходи або манер рухатися.
В’юнко — прислівник, що характеризує спосіб виконання дії з хитрістю, вивертливістю, умінням викручуватися, аналогічно до того, як це робить риба в’юн.