входження

1. Дія за значенням дієслова “входити”; процес або факт потрапляння всередину чогось, включення до складу чогось.

2. (у математиці, інформатиці) Поява певного елемента, символа, підрядка або об’єкта в заданій структурі (наприклад, у тексті, множині, послідовності).

3. (у лінгвістиці) Конкретний випадок використання мовної одиниці (слова, словосполучення тощо) у тексті або мовленні.

Приклади вживання

Приклад 1:
Переконана, що такі «десанти», знаменуючи входження України у світовий науковий контекст — причому не через українську діаспору, а безпосередньо й конкретно, — мають велике значення для повноправного утвердження України у світі. Особливо коли рушійною силою їх є люди масштабу Соломії Павличко.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Ювіляр був зворушений… Як я вже згадувала, для матері Тичинина поезія була другим (після творчости Коцюбинського) вирішальним чинником її входження в українську культуру, пізнання скарбів української мови й літератури. Вихована на кращих зразках російської поезії і загалом літератури XIX ст.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
А втім, входження індійських земель до складу імперії Ахеменідів мало й позитивні наслідки: воно сприяло взаємовпливу індійської та перської культур. Важливою подією в житті Північної Індії став непрошений візит туди в IV ст.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |