вусик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вуса”: невеликі вуса, короткі вуса або одна волосинка з вусів.

2. Тонкий, ниткоподібний відросток або орган у рослин, тварин і комах (наприклад, вусоподібне щупальце у комах, пагони-пики у гарбузових, вусики сомових риб тощо).

3. Розмовна назва знака діакритики — умлаута (¨), що ставиться над літерою, наприклад, в словах “Ґёте”, “Майн Кампф”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |