вуйчаник

1. Рідкісне діалектне позначення сина вуя (брата матері), тобто двоюрідного брата по материнській лінії.

2. У західних регіонах України — син вуя, а також узагальнена назва родичів з боку вуя (брата матері).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |