Древослів

Словник Української Мови

вузол

Буква

1. Місце, де перехрещуються, зв’язуються або скріплюються кінці чогось гнучкого (мотузки, нитки, дроту тощо), а також сама петля, з’єднання, зав’язане таким чином.

2. Збірка, сполучення, стик ліній комунікації (залізничних, автомобільних шляхів, трубопроводів, ліній зв’язку) або місце їх перетину, розгалуження.

3. Частина механізму, машини, конструкції, що є складовим вузлом (у 4-му значенні) або місцем з’єднання її частин.

4. Сукупність однорідних елементів, деталей, які становлять єдину конструкцію в складі чогось складнішого (наприклад, вузол кріплення, вузол агрегату).

5. Центральний пункт, місце зосередження, перетину чого-небудь (наприклад, транспортний вузол, вузол протиріч).

6. У математиці та інформатиці — точка з’єднання, перетину або розгалуження в графі, мережі, структурі даних, а також окремий комп’ютер у мережі.

7. У морській справі — одиниця вимірювання швидкості судна, що дорівнює одній морській милі на годину.

8. У анатомії — потовщене або закруглене утворення, здуття на органі, судині, нерві тощо.

Приклади вживання слова

вузол

Приклад 1:
Дороги стрічка зв’язана у сонця вузол. Клонюсь тобі, о пані кучерявих куряв, що дзвониш диском літ, струнка епічна музо!
— Невідомий автор

Приклад 2:
IX Почуваючи, що радіє він близькій відпустці як порятункові, як чомусь такому, що розв’яже нерозв’язний вузол в його житті, тамував Іван Семенович свої думки про це, гнав їх від себе клопітною й безнастанною працею. Короткі зимові дні просиджував у заводській Управі за справами складними й відповідальними, кожної дрібниці сам доходячи; довгі вечори нарадам та комісіям віддавав… І коли випадала хвилина вільна, тішив себе солодкою втомою та думками про близький відпочинок, звичайний відпочинок, якого заслуговує й потрібує всякий сумлінний робітник… І працював ще запальніше, сам стомлюючись і инших знесилюючи… — Пізнаю вас, — сказав йому Звірятин після одного засідання і хотів ще щось додати, але ж тільки широко розвів руки й низько схилив голову — ти переміг, мовляв.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
А коли підвелася Наталка, звели на неї напружені погляди, чекаючи, що одним словом — яким, не знали — розв’яже міцно затягнутий вузол, але ж промовила тільки, куточки вуст підбираючи: — Ходімо, хто хоче, чай пити. XII Була у Наталки звичка: завсігди говорила уривчасто, немов сердилась, на бесідника здебільшого не дивлячись.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

More posts