1. Такий, що не має чітких контурів, меж; розмитий, невиразний.
2. Недостатньо ясний, виразний; невиразний, неясний, розпливчастий.
3. (перен.) Невизначений, неконкретний, розмитий (про думки, поняття тощо).
нечіткий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Заховавшись за бортами машинок як за прикриттям, схилившись над переписуваними рукописами, вони удають, ніби в ретельній увазі до праці, намагаються розібрати нечіткий почерк тексту.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: прикментик () |