1. (діал.) Те саме, що кут — простір, утворений двома площинами або прямими, що перетинаються в одній точці; місце, де сходяться дві стіни, перетинання двох сторін чогось.
2. (діал., перен.) Віддалений, глухий куток, закуток; віддалена, малодоступна місцевість.
3. (діал.) Частина приміщення, призначена для певної мети (наприклад, “святий вугол” — кут у хаті, де вішали ікони).