Всиновляння — дійсний іменник середнього роду, що означає процес або юридичний акт прийняття чужої дитини в сім’ю на правах рідної, надання їй правового статусу сина або доньки; синонім до слів “адопція”, “усиновлення”.
всиновляння
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |